"На шляху до НАТО": Який камуфляж носять українські та бельгійські військові

Брюссель – Однострої-камуфляж українських військових: як вони захищають від вогню й вологи, який рівень міцності тканини та комфортності? Експеримент, проведений Радіо Свобода у матеріалі «Камуфляж для української армії: врятує чи вб’є?», викликав чимале зацікавлення, адже питання забезпечення тих, хто на передовій захищає Україну від агресора, стоїть дуже гостро, передають Патріоти України з посиланням на "Радіо Свобода".

З огляду на те, що на нашу адресу навіть надходили звинувачення у надмірному «згущуванні фарб», Радіо Свобода поцікавилося: а якими ж критеріями керуються в екіпіровці бойовою уніформою своїх бійців країни союзу НАТО?

Як виявилося, скажімо, армія Бельгії вдягає своїх вояків у ретельно підібраний камуфляж, що має багатошарову структуру. Як розповідає бельгійський військовий офіцер, що опікується індивідуальним матеріальним забезпеченням бойових підрозділів, капітан Віктор Олле, армія постійно у пошуку компромісу між комфортом, захистом і стійкістю до зношування, розривів і так далі.

«Концепція текстильної багатошаровості», якою керуються бельгійські військові при виборі одностроїв для передових бойових підрозділів, діє вже понад десяток років. Щойно армійці отримали новий «камуфляж», базований на найновіших наукових розробках.

Як пояснює капітан Олле, згідно з характеристиками, які отримують виробники, щодо внутрішнього шару – тканина підбирається така, що навіть при надвисоких температурах не плавиться, не липне до шкіри, й водночас здатна вбирати вологу при потінні від інтенсивних навантажень тіла. Водночас зовнішній шар підбирається з урахуванням вогнестійкості та водонепроникності, причому хронометраж загорання текстилю – це предмет ретельних багаторічних дослідів і тестів. Тести проводять як незалежні інстанції, так і в спеціалізованих текстильних лабораторіях, які має у своєму розпорядженні армія.

Український камуфляж потребує або зміни складу тканини, або хімічної обробки

Білизну бельгійські військові підбирають лляну, пояснює офіцер, а «камуфляж» складається із спеціальних синтетичних волокон або ж із звичайних тканин, які проходять спеціальну хімічну обробку.

«Наші бойові уніформи складаються із 20 відсотків синтетики, тобто поліестеру, та 80 відсотків бавовни, – пояснює капітан Олле. – Наразі ми розробляємо нову тактичну форму для сил спеціального призначення. Для більшої вогнетривкості змінюємо волокна на спеціально оброблену віскозу та волокна араміду, які не горять».

На інформацію, що уніформа українських військових при експерименті згоріла за трохи більше ніж одну хвилину, бельгійський військовий фахівець зауважує: варто було б або змінити склад тканини, або ж здійснювати її хімічну обробку.

«Є вогнетривкі волокна, – пояснює офіцер. – З іншого боку, від хімічної обробки текстиль стійкіше реагує на вогонь. На ринку є чимала пропозиція такої обробки. Хоча це й має інші незручності: з одного боку, дещо втрачається комфорт, одяг стає важчим. Коли ми хочемо більше захисту, то втрачаємо в комфортності. Тож ми постійно у пошуку компромісу між комфортом, захистом і якістю».

З огляду на це, пояснює військовий, бельгійська армія ще й має різні види форми, орієнтовані на функціональність, тип завдань і так далі. «Ми не хочемо одягати всіх у однострої з однаковим високим рівнем вогнестійкості: це робить одяг некомфортним, він швидше зношується і коштує дуже дорого», – зауважує військовий.

Норми: між комфортом, захистом і зношуванням

Така ж тенденція простежується й у інших арміях країн Північноатлантичного альянсу: тобто натуральні складові для внутрішнього шару і невелика частка синтетики (яка може плавитися й уражати шкіру) для зовнішнього. «Ми хочемо будь-яким способом уникнути плавлення та опіків, які провокує синтетика. А отже, перевага чимраз частіше надається обробці спецрозчинами для посилення вогне- та вологостійкості натуральних тканин», – пояснив капітан Олле.

При цьому про відмову від синтетики не йдеться: адже саме синтетичними є найбільш вогнетривкі матеріали, як-от згаданий раніше арамід.

Якими нормами користуються бельгійські військові у виборі одностроїв? Скажімо, водостійкість визначається загальними міжнародними нормами ISO (Міжнародна організація стандартизації). Тим часом балістичні критерії визначає система норм НАТО, так звана STANAG (загальні натовські правила, що визначають спільний порядок дій, закріплюють єдину термінологію і встановлюють умови уніфікації технічних процесів, а також озброєння та військової техніки).

Стандарти НАТО головним чином поширюються саме на техніку та озброєння, які, згідно із домовленістю, можуть бути використані та взаємно замінені будь-коли і військом будь-якої країни-союзниці. Однак це не стосується уніформи, пояснює бельгійський офіцер. «Бельгійці не будуть діяти в камуфляжі французів чи навпаки, – пояснює Олле. – Це різновид національної ідентичності, який ми хочемо зберегти. Але це, скажімо, не стосується засобів балістичного захисту чи шоломів: країни НАТО, які ратифікували STANAG, знають, що рівень захисту і якість такого обладнання інших держав-союзниць такий же, як і в своїх збройних силах».

У розмові з бельгійським військовим не йшлося про те, скільки коштує екіпірування бельгійських бійців і його розробка і які суми виділяються на це в бюджеті країни. В Україні у 2017 році потреби речового забезпечення Збройних сил профінансовані на 35 відсотків від необхідного.