Рейтинг Святослава Вакарчука все вище, "старожилам" у владі маячить політична пенсія

Одним з найбільш рейтингових кандидатів в президенти несподівано став не політик, а співак. Святослав Вакарчук, який тепер на рівних конкурує з мастодонтами Петром Порошенком та Юлією Тимошенко, передають Патріоти України з посиланням на "НВ".

Такими виявилися результати опитування соціологів з компаній СОЦІС, КМІС, Український рейтинг Центру Разумкова. Журнал Новое Время дізнався про те, як співак, який ніколи не заявляв про бажання стати главою держави, потрапив у президентський рейтинг і що, на думку аналітиків, це може означати в перспективі.

Свідома маніпуляція з несподіваним результатом

Оскільки сам Вакарчук ніколи не заявляв про президентські амбіції, багато політологів бачать у діях соціологів свідому маніпуляцію.

Політолог Володимир Фесенко впевнено говорить про те, що Вакарчука в опитувальник включила компанія СОЦІС, близька до екс-голови фракції БПП Ігоря Гриніва. Це підтвердили НВ і представники КМІС, компанії-"співавтора" опитування.

Відразу кілька опитаних НВ аналітиків вважають: додавши лідера ОЕ як кандидата в опитування, представники пропрезидентської партії намагаються "збити" рейтинг реальних претендентів - Тимошенко і деяких умовно "свіжих" облич на кшталт львівського мера Андрія Садового або Анатолія Гриценка.

Однак, на думку Фесенка, така маніпуляція виявилася поганою ідеєю.

Тому що якщо раніше виборці та політики бачили у Вакарчуку технічного кандидата, то завдяки оприлюдненому опитуванню лідер ОЕ "легалізувався". Причому відразу як один із лідерів.

Рейтинг глави держави - серед тих респондентів, хто піде на вибори, - склав 16,1%. Аналогічний показник Тимошенко - на 2% менше. Відняти ще стільки ж - і вийде частка тих, хто підтримав би фронтмена ОЕ.

"Можливо, Вакарчук ще сам для себе не вирішив, чи піде він на вибори. Але прихована боротьба за нього вже йде", - резюмує з цього приводу Фесенко.

Запит на оновлення влади

Як вважає політолог Петро Олещук, результат лідера ОЕ вказує на фундаментальну річ: серед українців з'явився потужний запит на нові обличчя в політиці.

Близько 20% виборців у країні, пояснює Фесенко, поки що не визначилися, за кого з кандидатів у президенти голосувати у травні 2019 року. Але вони точно не хочуть підтримувати Порошенка, Тимошенко або інших рейтингових політиків типу Юрія Бойка з Опозиційного блоку або Вадима Рабиновича з партії За життя. Ці 20% хочуть більш свіжих і проєвропейських кандидатів. "Вакарчук - один із потенційних кандидатів саме для виборців, які не хочуть голосувати за нинішніх політиків", - говорить Фесенко.

Кожен п'ятий виборець - такого рівня підтримки досить як мінімум для того, щоб потрапити до другого туру.

Схожої думки дотримується і Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова. За його словами, третє місце Вакарчука у президентському рейтингу - це позначення позиції виборців, налаштованих на оновлення влади.

До слова, у СОЦІС свою ініціативу про внесення лідера ОЕ в опитувальник пояснили так: у суспільстві є запит на нового політика. І Вакарчук, мовляв, якраз один із претендентів на таку позицію.

Що буде, якщо Вакарчук стане президентом?

Експерти поки що неохоче говорять про те, яким президентом може бути Вакарчук. Багато з них налаштовані скептично. "Позиція у нього абстрактно-нейтральна. Він завжди виступає у стилі "за все хороше і проти всього поганого", - говорить Олещук.

"Йому потрібно моральність демонструвати, що він інший і принципово відрізняється від усіх цих політиків", - вважає Фесенко.

Втім, одних лише моральності і чесності для президента недостатньо. Будь-якому новому главі держави доведеться зіткнутися з величезним опором з боку різних політичних і бізнес-груп. І в такій ситуації політику потрібна команда. Тому ще на етапі виборів Вакарчуку, на думку Фесенка, варто показати виборцям: його підтримує широка коаліція громадських організацій і партій. А ще лідеру ОЕ необхідні в команді люди, компетентні у сферах оборони та зовнішньої політики.

Олег Рибачук, лідер громадської організації Центр.UA, і колишній голова секретаріату президента Ющенка, впевнений: Вакарчук не уявляє, з чим йому доведеться зіткнутися у кріслі глави держави і як складно буде змінити діючу систему. Для цього, мовляв, президент повинен бути абсолютно впевнений у своєму найближчому колі прихильників, незалежних від будь-яких олігархів, і мати не менше 1-1,5 тис. перевірених людей по всій країні.

Він побоюється, що лідер ОЕ не готовий вийти із зони комфорту і потрапити в абсолютно інше і вороже середовище. "Я боюся, що це [обрання Вакарчука президентом] ризик великого розчарування з найкращими намірами", - вважає Рибачук.

Втім, Андрій Длігач, співзасновник громадянської платформи Нова країна, впевнений, що прихід Вакарчука на Банкову стане позитивом. Хоча б тому, що той приведе з собою гарну команду. "Люди, які підтримують Вакарчука, - а я знаю багатьох таких - це найприємніші люди із постмайданівської тусівки. І всі вони набагато приємніші за тих, хто оточує нинішнього президента", - розповідає Длігач.

Він вважає, що Вакарчук-президент стане дотримуватися прозахідного курсу в зовнішній політиці, а в економіці за нього буде відбуватися "зважений ліберальний рух".

Недолік же компетенцій у питаннях держуправління лідер ОЕ компенсує іншими якостями. "У нашому суспільстві повинна бути людина, яка буде впроваджувати в першу чергу моральні стандарти. І вміти відбирати людей у команду за професійними і ціннісними критеріями", - говорить Длігач. Він думає, що Вакарчуку таке під силу.

Фесенко ж нагадує, що Україна - це парламентсько-президентська республіка. І президент більше відповідає за зовнішню політику, а не за економіку. "Найбільший ризик - це те, що Вакарчук може виявитися слабким президентом, ще більш слабким, ніж Ющенко. І тоді все буде залежати від того, хто прем'єр", - вважає експерт.

У будь-якому випадку передвиборні перспективи співака непогані. Варто йому лише визначити свої політичні інтереси, і охочих поставити на нього виявиться безліч. Фесенко впевнений, що у лідера ОЕ як мінімум будуть чудові шанси провести в парламент власну політичну силу. "Вакарчук не стільки лідер, скільки фронтмен. Фронтмен і символ нового покоління, - пояснює експерт. - У цьому плані він може бути прийнятний для нових людей: і нинішніх помірних опозиціонерів, і антикорупціонерів".