Темно-бордові берети та нова дата професійного свята: Чому українські десантники житимуть по-новому

Високомобільні десантні війська (ВДВ) України змінюють свою символіку. Традиційні блакитні берети йдуть в минуле, а замість них бійці, наслідуючи досвід НАТО, носитимуть темно-бордові (колір maroon). Професійне свято десантників переноситься з 2 серпня на 21 листопада, на честь святого Архістратига Михаїла, покровителя парашутистів. Видання “Сегодня” дізналося, з чим пов’язані такі зміни і як до них ставляться самі десантники, передають Патріоти України.

Розплескалася синява

Днями стало відомо, що українські десантники змінюють свій головний символ – блакитний берет.

“У будь-якому процесі настає час змін. Такий же час настав і в десантно-штурмових військах“, – заявив командувач високомобільних десантних військ (ВДВ) ЗСУ, генерал-лейтенант Михайло Забродський.

У прес-службі ВДВ пояснили, що замість блакитних беретів тепер десантники надінуть темно-бордові.

“Від блакитного берета ми ні в якому разі не зрікаємось. Це символ мужності, честі і бойової молодості. Блакитний берет зберігає пам’ять полеглих десантників. Ми просто перегортаємо ще одну сторінку нашої історії“, – пояснив керівник прес-служби ВДВ Валентин Шевченко.

Високомобільні десантні війська (ВДВ) України змінюють свою символіку. Традиційні блакитні берети йдуть в минуле, а замість них бійці, наслідуючи досвід НАТО, носитимуть темно-бордові (колір maroon). Професійне свято десантників переноситься з 2 серпня на 21 листопада, на честь святого Архістратига Михаїла, покровителя парашутистів.

Видання “Сегодня” дізналося, з чим пов’язані такі зміни і як до них ставляться самі десантники.

Розплескалася синява

Днями стало відомо, що українські десантники змінюють свій головний символ – блакитний берет.

“У будь-якому процесі настає час змін. Такий же час настав і в десантно-штурмових військах“, – заявив командувач високомобільних десантних військ (ВДВ) ЗСУ, генерал-лейтенант Михайло Забродський.

У прес-службі ВДВ пояснили, що замість блакитних беретів тепер десантники надінуть темно-бордові.

“Від блакитного берета ми ні в якому разі не зрікаємось. Це символ мужності, честі і бойової молодості. Блакитний берет зберігає пам’ять полеглих десантників. Ми просто перегортаємо ще одну сторінку нашої історії“, – пояснив керівник прес-служби ВДВ Валентин Шевченко.

За його словами, 21 листопада відбудеться урочисте прощання з блакитним беретом, який відтепер зберігатиметься в музеях військових частин як символ мужності і героїзму. Починаючи з 2017 року професійне свято українських десантників теж відзначатиметься 21 листопада (досі це відбувалося 2 серпня). Адже саме на 21 листопада припадає День святого Архистратига Михаїла, який вважається покровителем парашутистів. Вогняний меч Архістратига Михаїла, який ви бачите на тлі парашута і крил архангела, тепер стане основною емблемою українських десантників.

До слова, і самі війська незабаром називатимуться інакше.

“Назва “Десантно-штурмові війська” точніше відображає сутність і принципи бойового застосування підрозділів, які увійшли до складу високомобільних десантних військ“, – заявив Михайло Забродський.

За словами Валентина Шевченка, 2014 року, до початку війни на Донбасі, в Україні всі частини ВДВ були аеромобільні.

“І лише 25-та бригада була повітряно-десантною. Аеромобільні частини мали легке озброєння. Але ми штурмували укріплення противником райони, брали міста – Слов’янськ, Краматорськ, Ямпіль, Шахтарськ, Дебальцеве, проводили рейди в тилу ворога. І багато частин перейшли до штату десантно-штурмових бригад. Додався артилерійський компонент, у нас з’явилися танки і інше важке озброєння“, – пояснив Валентин Шевченко.

При цьому в прес-службі підкреслили, що ще один символ десантури – тільник – ніхто скасовувати не збирається.

Навіщо це все потрібно

Зміну блакитних беретів на берети кольору maroon в прес-службі ВДВ пояснюють тим, що саме такі кольори носять воїни-десантники в більшості країн світу, включно з членами НАТО. Вперше цей елемент одягу ввів в ужиток командир 1-ї повітряно-десантної дивізії армії Великої Британії, генерал-майор Фредерік Браунінг. Перша британська повітряно-десантна дивізія була сформована 1941 року за особистим розпорядженням Вінстона Черчилля, який був вражений успіхами німецьких парашутистів в Європі.

1942 року бригада пройшла бойове хрещення, взявши участь в рейдах на узбережжі Франції (операція “Укус”) і на узбережжі Норвегії (операція “Незнайомець”). Під час цих операцій бійці носили саме темно-бордові берети.

У вересні 1944 року 1-ша повітряно-десантна дивізія висадилася в Голландії, в рамках найбільшої повітряно-десантної операції союзників “Маркет Гарден” в тилу німецьких військ. Її цілі полягали в захопленні ключових мостів через Рейн. Якби ця операція закінчилася успішно, то війна в Європі могла б завершитися набагато раніше, ніж в травні 1945 року. Однак операція “Маркет Гарден” провалилася, а 1-ша повітряно-десантна дивізія зазнала великих втрат, які так і не змогла відновити до кінця війни.

Останньою бойовою операцією британців стало успішне роззброєння німецьких військ в Норвегії в травні 1945 року. Того ж року дивізія була розформована.

Проте берет кольору maroon увійшов в історію. Ще 1943 року британські десантники офіційно надали право носити темно-бордовий берет американським колегам з 509-го парашутного батальйону армії США, а потім цей головний убір “взяли на озброєння” десантники з армій інших країн світу. І зараз десантура з 59 країн світу (там, де десантні частини не є складовою сил спеціальних операцій) продовжує носити берети кольору maroon. До цього списку входять і 19 країн-членів НАТО. Крім США і Великої Британії, це, наприклад, Італія і Польща.

До речі, і в радянському десанті, традиції якого спочатку успадкували ЗСУ, також спочатку був введений темно-бордовий берет. Саме такий варіант в червні 1967 року був затверджений тодішнім командувачем ПДВ генералом армії Василем Маргеловим. Берети кольору maroon навіть почали надходити до військ, але 1969 року офіційним розпорядженням міністра оборони СРСР їх замінили на блакитні. Передував цьому факт вторгнення радянських військ до Чехословаччини 1968 року. Під час цих подій військовослужбовці 317-го парашутно-десантного полку носили малинові берети, а бійці 7-ї повітряно-десантної дивізії чогось наділи блакитні. Через це місцеві жителі спочатку переплутали радянських десантників з миротворцями ООН.

Високомобільні десантні війська (ВДВ) України змінюють свою символіку. Традиційні блакитні берети йдуть в минуле, а замість них бійці, наслідуючи досвід НАТО, носитимуть темно-бордові (колір maroon). Професійне свято десантників переноситься з 2 серпня на 21 листопада, на честь святого Архістратига Михаїла, покровителя парашутистів.

Розплескалася синява

Днями стало відомо, що українські десантники змінюють свій головний символ – блакитний берет.

“У будь-якому процесі настає час змін. Такий же час настав і в десантно-штурмових військах“, – заявив командувач високомобільних десантних військ (ВДВ) ЗСУ, генерал-лейтенант Михайло Забродський.

У прес-службі ВДВ пояснили, що замість блакитних беретів тепер десантники надінуть темно-бордові.

“Від блакитного берета ми ні в якому разі не зрікаємось. Це символ мужності, честі і бойової молодості. Блакитний берет зберігає пам’ять полеглих десантників. Ми просто перегортаємо ще одну сторінку нашої історії“, – пояснив керівник прес-служби ВДВ Валентин Шевченко.

За його словами, 21 листопада відбудеться урочисте прощання з блакитним беретом, який відтепер зберігатиметься в музеях військових частин як символ мужності і героїзму. Починаючи з 2017 року професійне свято українських десантників теж відзначатиметься 21 листопада (досі це відбувалося 2 серпня). Адже саме на 21 листопада припадає День святого Архистратига Михаїла, який вважається покровителем парашутистів. Вогняний меч Архістратига Михаїла, який ви бачите на тлі парашута і крил архангела, тепер стане основною емблемою українських десантників.

До слова, і самі війська незабаром називатимуться інакше.

“Назва “Десантно-штурмові війська” точніше відображає сутність і принципи бойового застосування підрозділів, які увійшли до складу високомобільних десантних військ“, – заявив Михайло Забродський.

За словами Валентина Шевченка, 2014 року, до початку війни на Донбасі, в Україні всі частини ВДВ були аеромобільні.

“І лише 25-та бригада була повітряно-десантною. Аеромобільні частини мали легке озброєння. Але ми штурмували укріплення противником райони, брали міста – Слов’янськ, Краматорськ, Ямпіль, Шахтарськ, Дебальцеве, проводили рейди в тилу ворога. І багато частин перейшли до штату десантно-штурмових бригад. Додався артилерійський компонент, у нас з’явилися танки і інше важке озброєння“, – пояснив Валентин Шевченко.

При цьому в прес-службі підкреслили, що ще один символ десантури – тільник – ніхто скасовувати не збирається.

Навіщо це все потрібно

Зміну блакитних беретів на берети кольору maroon в прес-службі ВДВ пояснюють тим, що саме такі кольори носять воїни-десантники в більшості країн світу, включно з членами НАТО. Вперше цей елемент одягу ввів в ужиток командир 1-ї повітряно-десантної дивізії армії Великої Британії, генерал-майор Фредерік Браунінг. Перша британська повітряно-десантна дивізія була сформована 1941 року за особистим розпорядженням Вінстона Черчилля, який був вражений успіхами німецьких парашутистів в Європі.

1942 року бригада пройшла бойове хрещення, взявши участь в рейдах на узбережжі Франції (операція “Укус”) і на узбережжі Норвегії (операція “Незнайомець”). Під час цих операцій бійці носили саме темно-бордові берети.

У вересні 1944 року 1-ша повітряно-десантна дивізія висадилася в Голландії, в рамках найбільшої повітряно-десантної операції союзників “Маркет Гарден” в тилу німецьких військ. Її цілі полягали в захопленні ключових мостів через Рейн. Якби ця операція закінчилася успішно, то війна в Європі могла б завершитися набагато раніше, ніж в травні 1945 року. Однак операція “Маркет Гарден” провалилася, а 1-ша повітряно-десантна дивізія зазнала великих втрат, які так і не змогла відновити до кінця війни.

Останньою бойовою операцією британців стало успішне роззброєння німецьких військ в Норвегії в травні 1945 року. Того ж року дивізія була розформована.

Проте берет кольору maroon увійшов в історію. Ще 1943 року британські десантники офіційно надали право носити темно-бордовий берет американським колегам з 509-го парашутного батальйону армії США, а потім цей головний убір “взяли на озброєння” десантники з армій інших країн світу. І зараз десантура з 59 країн світу (там, де десантні частини не є складовою сил спеціальних операцій) продовжує носити берети кольору maroon. До цього списку входять і 19 країн-членів НАТО. Крім США і Великої Британії, це, наприклад, Італія і Польща.

До речі, і в радянському десанті, традиції якого спочатку успадкували ЗСУ, також спочатку був введений темно-бордовий берет. Саме такий варіант в червні 1967 року був затверджений тодішнім командувачем ПДВ генералом армії Василем Маргеловим. Берети кольору maroon навіть почали надходити до військ, але 1969 року офіційним розпорядженням міністра оборони СРСР їх замінили на блакитні. Передував цьому факт вторгнення радянських військ до Чехословаччини 1968 року. Під час цих подій військовослужбовці 317-го парашутно-десантного полку носили малинові берети, а бійці 7-ї повітряно-десантної дивізії чогось наділи блакитні. Через це місцеві жителі спочатку переплутали радянських десантників з миротворцями ООН.

Беремо приклад. Британський парашутист в темно-бордовому береті, який носять ще в 59 країнах:

Прощання з минулим

Самі десантники поставилися до зміни символіки по-різному. Головне заперечення – це подібність берета кольору maroon з краповим беретом Внутрішніх військ МВС. Десантура хотіла б уникнути подібних асоціацій. Однак ВВ в нашій країні більше не існує, а краповий берет все ж трохи відрізняється від maroon приблизно так само, як зелений колір відрізняється від оливкового. Крім того, як вважає офіцер командування високомобільних десантних військ Володимир Сікан, єдиноначальності в армії ніхто не відміняв. Наказ про введення нової форми одягу виконуватимуть всі.

Крім того, на думку Володимира Сікана, більшість хлопців все-таки підтримують нововведення. Головним мотивом є бажання якомога швидше розпрощатися з радянським минулим.

“Необхідність в цьому давно назріла. Блакитний берет – це спадщина СРСР. Але такої країни вже немає. Правонаступницею всього радянського стала Російська Федерація. Від Росії нам треба відходити“, – пояснив Володимир Сікан.

Схожої думки дотримується і командир одного з взводів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Сергій Липко.

Полковник запасу Юрій Повх також вважає, що від радянської символіки потрібно якомога швидше відмовлятися.

“Може, це не всім сподобається, але це необхідно зробити. Позбутися і блакитних беретів, і так званого “прусського кроку” в стройовій підготовці. Те, що ми не повинні бути схожі на “непереможну і легендарну”, – це абсолютно однозначно“, – говорить Повх.