"Все це туфта, яка не варта лобкового волосу": Відомий волонтер "Санта" вказав, як потрібно змінювати Україну насправді

Чоловік вважає, що теперішні методи вганяють державу у ще глибшу кризу.

Фото: Цензор.НЕТ."Як малі діти, їй Богу. До когось звертаємося, щось вимагаємо, про щось просимо. А подумати - так немає часу. Чи розуму? А може нам так зручно? Може це якийсь штучний замінник життя, видимість діяльності, показушний патріотизм, прагнення якихось відсотків у вигляді слави, відомості, грошей, влади?", - пише на своїй сторінці у Фейсбук волонтер Володимир Регеша, передають Патріоти України.

"Чи не загралися ми в благодійників, героїв, спеціалістів у всіх питаннях так, що не можемо зупинитися і подивитися навколо?

Я зараз і про себе.

Чи подобається мені особисто своє теперішнє життя, свій суспільний статус?

З одного боку - це тішить власне самолюбство. А з іншого - я розумію, що все це туфта, яка не варта лобкового волосу.

Чого я прагну?

Змінити країну.

Але ж такими методами я її заганяю в ще більшу прірву.

В інтернаті немає вугілля, ліків, памперсів, ремонтів. В армії хтось босий, голодний, без машини та тепловізора. Вмирає без допомоги дитина. Вулицями бродять коти, собаки. Переселенцям немає що вдягнути. В будинку престарілих прорвало каналізацію.

І одразу ж: люді добриє памажітє!

І люди помагають. Останнім. Відгукуючись на кожен заклик. Замість виєбати в прямому та переносному сенсі чинушу, що допустив це.

А в кабінетах сидять утирки і потирають руки: О! оці кошти, що держава дала на дрова, фарбу, труби, ліки, танки, портянки – я тепер сп*здю, а отому дибілу, що позакривав ці питання, дам грамоту, а ще краще – медаль!

Так всюди. В кожному відомстві. До самого верху.

Замість розбудовувати по-справжньому державу, направляти зусилля на відновлення, на прогрес – ми виконуємо її функції, підтримуємо їй штани, які вже сповзають з ожирівшого черева.

Ми тужимся з останнього, на зубах. А вони нас за це зневажають. Нас зневажають, а ми мріємо доторкнутися до того «вони», бути причетними до «них», а ще краще – стати «ними» і так само зневажати все те, що було «ми».

- Друже, ти чому на війні?

- Заради майбутнього дітей.

- Яких дітей? Своїх?

- І своїх теж.

- Не п*зди хоч собі… Твої діти не бачать тебе місяцями, доношують один за одним речі, їдять макарони та картоплю.

Вони не знають батьківської ласки та гніву, любові та поради. Яке у них майбутнє? Поки ти переживаєш за кожного убогого, носишся з кожним сірим, як дурний зі ступою – хто думає за твоїх дітей?

- Та всім зараз важко…

- Немає ніяких «зараз»!

- Так що робити? Все покинути?

- Щоб і у твоїх дітей було майбутнє – треба не жувати соплі, не декларувати свій патріотизм, а діяти…

Діяти?

Як?

З ким?

Складно це все.

Але і далі так не можна".

Опублікував: Олександр Смаглюк
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Польща пробила дно! Ракеті РФ дозволили поцілити в Україну. Нова заява сусідів просто здивувала - Снєгирьов

п’ятниця, 29 березень 2024, 7:15

Варшава заявила, що 24 березня сталося порушення повітряного простору Польщі однією з ракет, запущених Росією. За даними польських військових, об’єкт увійшов у польський простір поблизу Осердова (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд. Це вже не...

Народні прикмети на 29 березня: Печіть граків з тіста. Що варто зробити для благополуччя в родині

п’ятниця, 29 березень 2024, 7:05

Православна церква України 29 березня за новим стилем вшановує пам'ять мученика Марка Арефусійського, преподобного Іона Пустельника і святого Євстахія Віфінійського. За старим стилем у цей день згадують мученика Савіна. . 29 березня наші предки шанув...